Пошук статті
![]() |
|||
Кількість користувачів Сьогодні : 6 КількістьЗа місяць : 128 статей : 1019 |
Головна бібліотечна інспекція
Головна бібліотечна інспекція – орган державного контролю за діяльністю бібліотек в СРСР, який діяв у системі союзного та республіканських міністерств культури з кінця 1950-х до середини 1970–1980-х рр.; виконував також завдання забезпечення координації та кооперації діяльності бібліотек незалежно від їх відомчої підпорядкованості. Передумовою для створення Г. б. і. був, після закінчення Другої світової війни, процес формування в СРСР централізованої оновленої системи органів управління сферою культури, зокрема створення замість наркоматів союзного і республіканських міністерств культури та визначення їхніх функцій. У період з 1946-го по 1953 р. функції контролю за бібліотечною сферою виконували комітети у справах культурно-освітніх установ при Раді Міністрів СРСР і радах міністрів союзних республік (до 1946 р. – при раднаркомах). Ухвалена 24 липня 1946 р. спільна постанова ЦК КП(б)У і Ради Міністрів УРСР «Про обов’язкову державну реєстрацію бібліотек УРСР» (зазначена процедура відбувалася з 1 по 15 грудня того ж року) дала змогу з’ясувати кількість вцілілих і відновлених після війни книгозбірень та бібліотечних мереж за адміністративно-територіальною і відомчою ознаками, їх реальний кадровий, матеріально-технічний стан шляхом обов’язкової реєстрації керівниками закладів культури, підприємств, наукових, освітніх та інших установ підпорядкованих їм бібліотек у місцевих (районних, міських, обласних) органах управління культури при відповідних виконкомах рад депутатів трудящих. На підставі отриманої об’єктивної статистичної інформації управлінські структури УРСР стали більш обґрунтовано визначати виділення фінансових, матеріально-технічних ресурсів для бібліотек, потребу в навчених кадрах бібліотекарів. У 1953 р. унаслідок чергової реорганізації органів виконавчої і розпорядчої державної влади комітети у справах культурно-освітніх установ увійшли у структуру союзного і республіканських міністерств культури. Ці міністерства стали партійно-державним механізмом управління сферою культури. Бібліотеки фактично були перетворені на пропагандистські установи, в обов’язки яких передусім входили пропагування ідей комуністичної партії, популяризація її настанов і рішень. За радянської доби надзвичайно високий рівень ідеологізації всіх напрямів діяльності став однією з прикметних ознак бібліотечної справи, так само як і постійний контроль з боку держави за книгозбірнями та узгодження і координація основних бібліотечних заходів з управлінськими структурами, насамперед відділами пропаганди та агітації партійних комітетів та управліннями культури різного рівня. Зазначений курс знайшов відображення у відомій постанові ЦК КПРС «Про стан і заходи поліпшення бібліотечної справи в країні» (вересень 1959 р.). З цією метою відповідно до п. 2. наказу міністра культури СРСР М. Михайлова під однойменною назвою від 10 жовтня 1959 р.№ 593 у структурі Міністерства культури СРСР було створено самостійний підрозділ – Г. б. і. в кількості 8 штатних одиниць, на чолі з Н. Гавриловим. На союзну Г. б. і. було покладено такі обов’язки: – здійснювати контроль за виконанням рішень уряду СРСР, наказів і інструкцій Міністерства культури СРСР з питань бібліотечно-бібліографічної роботи; – забезпечувати методичне керівництво бібліотечною справою в країні через методичні центри бібліотек системи Міністерства культури СРСР і відповідних відомств та організацій; – налагодити координацію роботи бібліотек усіх відомств (крім науково-технічних) через республіканські, обласні, міські та районні бібліотеки; питання поліпшення цієї роботи розглядати на колегіях міністерств культури союзних і автономних республік, нарадах в обласних управліннях культури; – спільно з іншими відомствами і організаціями сприяти вільному користуванню всіма громадянами будь-якою бібліотекою, незалежно від її відомчого підпорядкування; – контролювати комплектування і стан бібліотечних фондів та використання бібліотечних книжок; – здійснювати контроль за впровадженням типового бібліотечного обладнання, зміцненням матеріально-технічної бази бібліотек; – забезпечувати організацію обміну досвідом бібліотечної роботи між союзними республіками, відомствами і організаціями; – здійснювати контроль за роботою бібліотек усіх відомств і організацій; – створити при міністерствах культури союзних і автономних республік, обласних (крайових) управліннях культури, міських, районних відділах культури міжвідомчі ради з питань бібліотечної роботи з метою налагодження координації роботи бібліотек і посилення ролі громадськості в керівництві бібліотечною справою. За цим наказом Г. б. і. було доручено розробити: примірні умови і порядок відкриття та роботи бібліотек; єдині кваліфікаційні вимоги для бібліотечних працівників; загальні штатні норми для різних типів державних і профспілкових бібліотек; орієнтовний перелік обладнання для масових і наукових бібліотек; інструкцію про вилучення з бібліотечних фондів застарілої літератури; положення про центральний, республіканські, крайові і обласні обмінні фонди, а також зведений план бібліографічної та науково-методичної діяльності найбільших бібліотек країни; проєкт положення про ради бібліотек і т. ін. 11 лютого 1961 р. Міністерство культури СРСР затвердило Положення про Головну бібліотечну інспекцію Міністерства культури СРСР, відповідно до якого Інспекції, а також відповідним структурним підрозділам міністерств культури союзних республік, обласним, крайовим і міським управлінням культури було делеговано такі повноваження: – перевіряти роботу з обслуговування населення книжкою будь-якої бібліотеки, незалежно від відомчої підпорядкованості, а також діяльність книжкових палат і бібліотечних колекторів; – допомагати відомствам і організаціям, що мають у підпорядкуванні бібліотеки, в напрацюванні пропозицій з питань поліпшення бібліотечної роботи; – контролювати забезпечення книготоргами замовлень бібліотечних колекторів; – подавати у відповідні органи, а також відомства та організації пропозиції щодо забезпечення комплектування бібліотек вітчизняною і зарубіжною літературою; – контролювати залучення бібліотек до складання книговидавничих планів і подавати відповідні пропозиції видавництвам; – надавати рекомендації відповідним відомствам щодо використання приміщень бібліотек для інших цілей; – вживати заходів із запобігання переміщенню бібліотек, що погіршує умови їх роботи та обслуговування читачів; – розглядати плани підготовки і перепідготовки кадрів бібліотечних працівників; – контролювати правильність здійснення міжнародного книгообміну бібліотеками СРСР. Зусиллями співробітників Г. б. і. Міністерства культури СРСР протягом 15 років було напрацьовано низку інструктивних документів загальнодержавного значення: – Мінімум бібліотечної техніки у масових бібліотеках: інструкція та облікові форми (1961, 1963, 1965, 1969, 1973); – Основні положення про комплектування фондів сільських бібліотек літературою для дітей (1964); – Основні положення організації єдиної мережі масових бібліотек (1965); – Примірне положення про комплектування районної бібліотеки (1965); – Примірне положення про комплектування книжкового фонду сільської бібліотеки (1965); – Основні положення організаційно-методичної допомоги бібліотекам, які обслуговують дітей (1965); – Примірне положення про систему каталогів і картотек республіканської РСР, республіканської АРСР, обласної (крайової) дитячої бібліотеки (1972) та ін. Г. б. і. Міністерства культури СРСР проіснувала до 1975 р. і того ж року була реорганізована в Управління у справах бібліотек. Створенню в Україні республіканської Г. б. і. передувала низка подій. У період існування Г. б. і. Міністерства культури СРСР (1959–1975) функції державного контролю за діяльністю бібліотек усіх відомств і організацій УРСР, координації і кооперування бібліотечної роботи було покладено на Міністерство культури УРСР і делеговано його структурному підрозділу – відділу бібліотек Головного управління культурно-освітніх установ. Відділ бібліотек працював у тісному контакті з обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями культури, у структурі яких функціонували відділи культурно-освітньої роботи і були введені посади інспекторів з бібліотечної роботи. У 1960 р. Міністерство культури УРСР видало наказ «Про стан та заходи поліпшення бібліотечної справи в Українській РСР» ( від 13 листопада 1960 р. № 173-в). Згідно з цим документом мали бути розроблені для подання на розгляд Раді Міністрів УРСР пропозиції щодо введення в штат кожної обласної бібліотеки посади головного бібліотекаря, на якого покладалися функції обласної бібліотечної інспекції (державного контролю і координації роботи бібліотек усіх відомств і організацій). Те саме мало відбутися і на районному рівні. Протягом короткого часу головні бібліотекарі були введені в штати книгозбірень і керувались у своїй роботі передусім директивними документами Г. б. і. Міністерства культури СРСР, з поправкою на місцеві умови. Після виходу у травні 1974 р. постанови ЦК КПРС «Про підвищення ролі бібліотек у комуністичному вихованні трудящих і науково-технічному прогресі» 24 липня 1974 р. колегія Міністерства культури УРСР ухвалила постанову «Заходи Міністерства культури УРСР по підвищенню ролі бібліотек у комуністичному вихованні трудящих і науково-технічному прогресі», в якій ініціювала широкомасштабний процес централізації мережі бібліотек в республіці та зобов’язала органи культури сприяти бібліотекам різних відомств у проведенні централізації, створенні галузевих і міжвідомчих бібліотечних систем, налагодженні їх взаємодії. Впровадження централізації книгозбірень зумовило питання докорінного вдосконалення системи управління та методичного керівництва бібліотеками в нових умовах. З метою практичної реалізації єдиної державної політики в галузі бібліотечної роботи, координації та кооперування діяльності бібліотек, ефективного функціонування системи їх централізації Міністерство культури УРСР підготувало та внесло на розгляд Ради Міністрів УРСР пропозиції щодо створення республіканської бібліотечної інспекції. ![]() На Г. б. і. було покладено такі функції: – практичне здійснення єдиної державної політики в галузі бібліотечного будівництва в республіці; – постійний і систематичний контроль за виконанням рішень партії та уряду з питань бібліотечної роботи; – координація та кооперування діяльності бібліотек усіх відомств і організацій; – упровадження рішень і рекомендацій Міжвідомчої ради з питань бібліотечної роботи при Міністерстві культури УРСР, зведених планів науково-методичної роботи універсальних та спеціальних бібліотек – методичних центрів. Першим начальником Г. б. і. відділу бібліотек Міністерства культури УРСР був В. Матвійчук. Цю посаду він обіймав у 1975–1978 рр. У 1979–1985 рр. Г. б. і. очолювала С. Кропивка. Для розв’язання найнагальніших питань централізації державних масових бібліотек (нині – мережа публічних бібліотек) відділ бібліотек Міністерства культури УРСР та Г. б. і. спільно з республіканськими і науковими бібліотеками організовували науково-практичні конференції, наради-семінари директорів державних і обласних книгозбірень, здійснювали перевірки роботи створених у низці областей централізованих бібліотечних систем (ЦБС). Результати перевірок заслуховували на розширених засіданнях Головного управління культурно-освітніх установ Міністерства культури УРСР. Працівники Г. б. і. спільно з фахівцями провідних бібліотек – республіканських методичних центрів систематично, раз на три роки, проводили комплексне інспектування діяльності відділів культурно-освітньої роботи обласних, Київського і Севастопольського міських управлінь культури та обласних бібліотек. За результатами цих перевірок розроблялися пропозиції і формувалися завдання щодо поліпшення роботи книгозбірень з урахуванням їхніх реальних можливостей та із зазначенням конкретних термінів виконання. Аналогічна практика інспектування була запроваджена і на місцях: обласні управління культури спільно з методичними центрами (ОУНБ) систематично інспектували районні та міські відділи культури, районні та центральні міські бібліотеки, а вони, своєю чергою, раз на два роки комплексно перевіряли діяльність кожної підпорядкованої їм міської і сільської бібліотеки. У 1980-х рр. за дорученнями відділу бібліотек Міністерства культури УРСР та Г. б. і. участь у комплексних і тематичних перевірках діяльності бібліотек України регулярно брали працівники науково-методичного відділу Державної республіканської бібліотеки УРСР ім. КПРС; нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого); вони ж та провідні фахівці інших відділів бібліотеки виїжджали на місця для розгляду скарг і заяв, що стосувалися недоліків у роботі окремих сільських, міських книгозбірень і вжиття необхідних заходів з усунення негативних явищ. На виконання Указу Президії Верховної Ради СРСР від 13 серпня 1984 р. «Про затвердження Положення про бібліотечну справу в СРСР» та з урахуванням нових функцій, покладених на Міністерство культури УРСР до кінця 1984 р. було заплановано підготувати проєкт нового Положення про відділ бібліотек та Г. б. і. ![]() І хоча надалі відділ бібліотек не було реорганізовано в управління, 1 квітня 1986 р. Г. б. і. було ліквідовано відповідно до листа Ради Міністрів УРСР від 30 грудня 1985 р. № 6159/4 та наказу Міністерства культури УРСР від 28 лютого 1986 р. № 222. У подальшому виконання окремих функцій Інспекції було покладено на відділ бібліотек Міністерства культури УРСР, частково – на відділ координації функціонування бібліотек різних типів і видів (1986–1990) Державної бібліотеки України (нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого).
Джерела
Накази № 1–70 Міністерства [культури Української РСР]з основної діяльності // ЦДАВО України, ф. 5116, оп. 19, т. 1, спр. 205, арк. 72. Про централізацію державних масових бібліотек республіки // ЦДАВО України, ф. 5116, оп. 19, т. 1, спр. 245, арк. 8–10. Інформація до ЦК КП України, відділ пропаганди і агітації // ЦДАВО України, ф. 5116, оп. 19, т. 1, спр. 32, арк. 91–93. О некоторых вопросах реализации постановления ЦК КПСС «О повышении роли библиотек в коммунистическом воспитании трудящихся и научно-техническом прогрессе» в Украинской ССР // ЦДАВО України, ф. 5116, оп. 19, т. 1, спр. 247, арк. 5–8. Про проведення наради-семінару директорів державних і обласних бібліотек Української РСР : наказ М-ва культури УРСР від 08.04.1975 № 231 // ЦДАВО України, ф. 5116, оп. 19, т. 1, спр. 209, арк. 36–40. О направлении руководящих работников и специалистов учреждений культуры и искусства республики на семинар во Всесоюзный институт повышения квалификации работников культуры в феврале 1986 г. : наказ М-ва культури Української РСР від 16.01.1986 р. № 41 // ЦДАВО України, ф. 5116, оп. 19, т. 3, спр. 2670 «Накази № 1-106 Міністра з основної діяльності та документи до них», арк. 68–74. О ликвидации Главной библиотечной инспекции : наказ М-ва культури Української РСР від 28.02.1986 р. № 224 // ЦДАВО України, ф. 5116, оп. 19, т. 3, спр. 2671 «Накази № 107-288 Міністра з основної діяльності та документи до них», арк. 87. Листи [Міністерства культури Української РСР] до Ради Міністрів УРСР з основних питань діяльності // ЦДАВО України, ф. 5116, оп. 19, т. 3, спр. 2599, арк. 25–30. Постановление Совета Министров УССР и ЦК КП(б)У «Об обязательной государственной регистрации библиотек УССР» // Книга и книжное дело в Украинской ССР : сб. документов и материалов, 1941–1984 / АН УСССР, Центр. науч. б-ка, Кн. палата УССР им. И. Федорова ; [сост. Л. И. Гольденберг и др.]. – Киев : Наук. думка, 1986. – С.45–46. Довідник бібліотекаря :зб. керів. матеріалів з питань бібл. роботи / уклад.: В. С. Дідур, С. Й. Мінц, З. А. Печенізька [та ін.]. – Харків : Ред.-вид. від. Кн. палати УРСР, 1967. – Зі змісту:
Матвійчук В. Що дала централізація (з досвіду бібліотечної роботи) / В. Матвійчук // Соціаліст. культура. – 1978. – № 6. – С. 36–37. Печенізька З. А. Великий Жовтень і бібліотечне будівництво в Українській РСР / З. А. Печенізька, В. Д. Матвійчук // Бібліотекознавство і бібліогр. : респ. міжвід. наук.-метод. зб. – Харків : Вища шк.: Вид-во при Харків. ун-ті, 1978. – Вип. 18. – С. 3–11. Матвійчук В. Д. Виконуючи рішення партії (до 5-річчя постанови ЦК КПРС про бібліотечну справу) / В. Д. Матвійчук // Бібліотекознавство і бібліогр. : респ. міжвід. наук.-метод. зб. – Харків : Вища шк.: Вид-во при Харків. ун-ті, 1980. – Вип. 20. – С. 3–11. |
||