Пошук статті
|
|||
Кількість користувачів Сьогодні : 22 КількістьЗа місяць : 1106 статей : 1008 |
Головна бібліотечна інспекція
Головна бібліотечна інспекція – орган державного контролю за діяльністю бібліотек в СРСР, який діяв у системі союзного та республіканських міністерств культури з кінця 1950-х до середини 1970–1980-х рр.; виконував також завдання забезпечення координації та кооперації діяльності бібліотек незалежно від їх відомчої підпорядкованості. Передумовою для створення Г. б. і. був, після закінчення Другої світової війни, процес формування в СРСР централізованої оновленої системи органів управління сферою культури, зокрема створення замість наркоматів союзного і республіканських міністерств культури та визначення їхніх функцій. У період з 1946-го по 1953 р. функції контролю за бібліотечною сферою виконували комітети у справах культурно-освітніх установ при Раді Міністрів СРСР і радах міністрів союзних республік (до 1946 р. – при раднаркомах). Ухвалена 24 липня 1946 р. спільна постанова ЦК КП(б)У і Ради Міністрів УРСР «Про обов’язкову державну реєстрацію бібліотек УРСР» (зазначена процедура відбувалася з 1 по 15 грудня того ж року) дала змогу з’ясувати кількість вцілілих і відновлених після війни книгозбірень та бібліотечних мереж за адміністративно-територіальною і відомчою ознаками, їх реальний кадровий, матеріально-технічний стан шляхом обов’язкової реєстрації керівниками закладів культури, підприємств, наукових, освітніх та інших установ підпорядкованих їм бібліотек у місцевих (районних, міських, обласних) органах управління культури при відповідних виконкомах рад депутатів трудящих. На підставі отриманої об’єктивної статистичної інформації управлінські структури УРСР стали більш обґрунтовано визначати виділення фінансових, матеріально-технічних ресурсів для бібліотек, потребу в навчених кадрах бібліотекарів. У 1953 р. унаслідок чергової реорганізації органів виконавчої і розпорядчої державної влади комітети у справах культурно-освітніх установ увійшли у структуру союзного і республіканських міністерств культури. Ці міністерства стали партійно-державним механізмом управління сферою культури. Бібліотеки фактично були перетворені на пропагандистські установи, в обов’язки яких передусім входили пропагування ідей комуністичної партії, популяризація її настанов і рішень. За радянської доби надзвичайно високий рівень ідеологізації всіх напрямів діяльності став однією з прикметних ознак бібліотечної справи, так само як і постійний контроль з боку держави за книгозбірнями та узгодження і координація основних бібліотечних заходів з управлінськими структурами, насамперед відділами пропаганди та агітації партійних комітетів та управліннями культури різного рівня. Зазначений курс знайшов відображення у відомій постанові ЦК КПРС «Про стан і заходи поліпшення бібліотечної справи в країні» (вересень 1959 р.). З цією метою відповідно до п. 2. наказу міністра культури СРСР М. Михайлова під однойменною назвою від 10 жовтня 1959 р.№ 593 у структурі Міністерства культури СРСР було створено самостійний підрозділ – Г. б. і. в кількості 8 штатних одиниць, на чолі з Н. Гавриловим. На союзну Г. б. і. було покладено такі обов’язки: – здійснювати контроль за виконанням рішень уряду СРСР, наказів і інструкцій Міністерства культури СРСР з питань бібліотечно-бібліографічної роботи; – забезпечувати методичне керівництво бібліотечною справою в країні через методичні центри бібліотек системи Міністерства культури СРСР і відповідних відомств та організацій; – налагодити координацію роботи бібліотек усіх відомств (крім науково-технічних) через республіканські, обласні, міські та районні бібліотеки; питання поліпшення цієї роботи розглядати на колегіях міністерств культури союзних і автономних республік, нарадах в обласних управліннях культури; – спільно з іншими відомствами і організаціями сприяти вільному користуванню всіма громадянами будь-якою бібліотекою, незалежно від її відомчого підпорядкування; – контролювати комплектування і стан бібліотечних фондів та використання бібліотечних книжок; – здійснювати контроль за впровадженням типового бібліотечного обладнання, зміцненням матеріально-технічної бази бібліотек; – забезпечувати організацію обміну досвідом бібліотечної роботи між союзними республіками, відомствами і організаціями; – здійснювати контроль за роботою бібліотек усіх відомств і організацій; – створити при міністерствах культури союзних і автономних республік, обласних (крайових) управліннях культури, міських, районних відділах культури міжвідомчі ради з питань бібліотечної роботи з метою налагодження координації роботи бібліотек і посилення ролі громадськості в керівництві бібліотечною справою. За цим наказом Г. б. і. було доручено розробити: примірні умови і порядок відкриття та роботи бібліотек; єдині кваліфікаційні вимоги для бібліотечних працівників; загальні штатні норми для різних типів державних і профспілкових бібліотек; орієнтовний перелік обладнання для масових і наукових бібліотек; інструкцію про вилучення з бібліотечних фондів застарілої літератури; положення про центральний, республіканські, крайові і обласні обмінні фонди, а також зведений план бібліографічної та науково-методичної діяльності найбільших бібліотек країни; проєкт положення про ради бібліотек і т. ін. 11 лютого 1961 р. Міністерство культури СРСР затвердило Положення про Головну бібліотечну інспекцію Міністерства культури СРСР, відповідно до якого Інспекції, а також відповідним структурним підрозділам міністерств культури союзних республік, обласним, крайовим і міським управлінням культури було делеговано такі повноваження: – перевіряти роботу з обслуговування населення книжкою будь-якої бібліотеки, незалежно від відомчої підпорядкованості, а також діяльність книжкових палат і бібліотечних колекторів; – допомагати відомствам і організаціям, що мають у підпорядкуванні бібліотеки, в напрацюванні пропозицій з питань поліпшення бібліотечної роботи; – контролювати забезпечення книготоргами замовлень бібліотечних колекторів; – подавати у відповідні органи, а також відомства та організації пропозиції щодо забезпечення комплектування бібліотек вітчизняною і зарубіжною літературою; – контролювати залучення бібліотек до складання книговидавничих планів і подавати відповідні пропозиції видавництвам; – надавати рекомендації відповідним відомствам щодо використання приміщень бібліотек для інших цілей; – вживати заходів із запобігання переміщенню бібліотек, що погіршує умови їх роботи та обслуговування читачів; – розглядати плани підготовки і перепідготовки кадрів бібліотечних працівників; – контролювати правильність здійснення міжнародного книгообміну бібліотеками СРСР. Зусиллями співробітників Г. б. і. Міністерства культури СРСР протягом 15 років було напрацьовано низку інструктивних документів загальнодержавного значення: – Мінімум бібліотечної техніки у масових бібліотеках: інструкція та облікові форми (1961, 1963, 1965, 1969, 1973); – Основні положення про комплектування фондів сільських бібліотек літературою для дітей (1964); – Основні положення організації єдиної мережі масових бібліотек (1965); – Примірне положення про комплектування районної бібліотеки (1965); – Примірне положення про комплектування книжкового фонду сільської бібліотеки (1965); – Основні положення організаційно-методичної допомоги бібліотекам, які обслуговують дітей (1965); – Примірне положення про систему каталогів і картотек республіканської РСР, республіканської АРСР, обласної (крайової) дитячої бібліотеки (1972) та ін. Г. б. і. Міністерства культури СРСР проіснувала до 1975 р. і того ж року була реорганізована в Управління у справах бібліотек. Створенню в Україні республіканської Г. б. і. передувала низка подій. У період існування Г. б. і. Міністерства культури СРСР (1959–1975) функції державного контролю за діяльністю бібліотек усіх відомств і організацій УРСР, координації і кооперування бібліотечної роботи було покладено на Міністерство культури УРСР і делеговано його структурному підрозділу – відділу бібліотек Головного управління культурно-освітніх установ. Відділ бібліотек працював у тісному контакті з обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями культури, у структурі яких функціонували відділи культурно-освітньої роботи і були введені посади інспекторів з бібліотечної роботи. У 1960 р. Міністерство культури УРСР видало наказ «Про стан та заходи поліпшення бібліотечної справи в Українській РСР» ( від 13 листопада 1960 р. № 173-в). Згідно з цим документом мали бути розроблені для подання на розгляд Раді Міністрів УРСР пропозиції щодо введення в штат кожної обласної бібліотеки посади головного бібліотекаря, на якого покладалися функції обласної бібліотечної інспекції (державного контролю і координації роботи бібліотек усіх відомств і організацій). Те саме мало відбутися і на районному рівні. Протягом короткого часу головні бібліотекарі були введені в штати книгозбірень і керувались у своїй роботі передусім директивними документами Г. б. і. Міністерства культури СРСР, з поправкою на місцеві умови. Після виходу у травні 1974 р. постанови ЦК КПРС «Про підвищення ролі бібліотек у комуністичному вихованні трудящих і науково-технічному прогресі» 24 липня 1974 р. колегія Міністерства культури УРСР ухвалила постанову «Заходи Міністерства культури УРСР по підвищенню ролі бібліотек у комуністичному вихованні трудящих і науково-технічному прогресі», в якій ініціювала широкомасштабний процес централізації мережі бібліотек в республіці та зобов’язала органи культури сприяти бібліотекам різних відомств у проведенні централізації, створенні галузевих і міжвідомчих бібліотечних систем, налагодженні їх взаємодії. Впровадження централізації книгозбірень зумовило питання докорінного вдосконалення системи управління та методичного керівництва бібліотеками в нових умовах. З метою практичної реалізації єдиної державної політики в галузі бібліотечної роботи, координації та кооперування діяльності бібліотек, ефективного функціонування системи їх централізації Міністерство культури УРСР підготувало та внесло на розгляд Ради Міністрів УРСР пропозиції щодо створення республіканської бібліотечної інспекції. Про створення Головної бібліотечної інспекції. Наказ Міністра культури УРСР від 22.01.1975 р. № 36 Відповідно до дозволу Ради Міністрів УРСР від 3 січня 1975 р. № 28-9/26 та наказу міністра культури УРСР від 22 січня 1975 р. № 36 було створено республіканську Г. б. і. як самостійну контрольно-виробничу службу, з підпорядкуванням її відділу бібліотек Міністерства культури УРСР. Штат Г. б. і. складався з 10 працівників: начальник, заступник начальника, 3 старші інспектори, 4 інструктори та секретар-машиністка. Ведення фінансових операцій Інспекції було делеговано бухгалтерії Державної історичної бібліотеки УРСР (нині – Національна історична бібліотека України).
На Г. б. і. було покладено такі функції: – практичне здійснення єдиної державної політики в галузі бібліотечного будівництва в республіці; – постійний і систематичний контроль за виконанням рішень партії та уряду з питань бібліотечної роботи; – координація та кооперування діяльності бібліотек усіх відомств і організацій; – упровадження рішень і рекомендацій Міжвідомчої ради з питань бібліотечної роботи при Міністерстві культури УРСР, зведених планів науково-методичної роботи універсальних та спеціальних бібліотек – методичних центрів. Першим начальником Г. б. і. відділу бібліотек Міністерства культури УРСР був В. Матвійчук. Цю посаду він обіймав у 1975–1978 рр. У 1979–1985 рр. Г. б. і. очолювала С. Кропивка. Для розв’язання найнагальніших питань централізації державних масових бібліотек (нині – мережа публічних бібліотек) відділ бібліотек Міністерства культури УРСР та Г. б. і. спільно з республіканськими і науковими бібліотеками організовували науково-практичні конференції, наради-семінари директорів державних і обласних книгозбірень, здійснювали перевірки роботи створених у низці областей централізованих бібліотечних систем (ЦБС). Результати перевірок заслуховували на розширених засіданнях Головного управління культурно-освітніх установ Міністерства культури УРСР. Працівники Г. б. і. спільно з фахівцями провідних бібліотек – республіканських методичних центрів систематично, раз на три роки, проводили комплексне інспектування діяльності відділів культурно-освітньої роботи обласних, Київського і Севастопольського міських управлінь культури та обласних бібліотек. За результатами цих перевірок розроблялися пропозиції і формувалися завдання щодо поліпшення роботи книгозбірень з урахуванням їхніх реальних можливостей та із зазначенням конкретних термінів виконання. Аналогічна практика інспектування була запроваджена і на місцях: обласні управління культури спільно з методичними центрами (ОУНБ) систематично інспектували районні та міські відділи культури, районні та центральні міські бібліотеки, а вони, своєю чергою, раз на два роки комплексно перевіряли діяльність кожної підпорядкованої їм міської і сільської бібліотеки. У 1980-х рр. за дорученнями відділу бібліотек Міністерства культури УРСР та Г. б. і. участь у комплексних і тематичних перевірках діяльності бібліотек України регулярно брали працівники науково-методичного відділу Державної республіканської бібліотеки УРСР ім. КПРС; нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого); вони ж та провідні фахівці інших відділів бібліотеки виїжджали на місця для розгляду скарг і заяв, що стосувалися недоліків у роботі окремих сільських, міських книгозбірень і вжиття необхідних заходів з усунення негативних явищ. На виконання Указу Президії Верховної Ради СРСР від 13 серпня 1984 р. «Про затвердження Положення про бібліотечну справу в СРСР» та з урахуванням нових функцій, покладених на Міністерство культури УРСР до кінця 1984 р. було заплановано підготувати проєкт нового Положення про відділ бібліотек та Г. б. і. О ликвидации Главной библиотечной инспекции. Наказ М-ва культури Української РСР від 28.02.1986 р. № 224 У липні 1985 р. Міністерство культури УРСР звернулося з пропозицією до Ради Міністрів УРСР щодо вдосконалення організаційної структури керівництва бібліотеками в системі Міністерства. Було запропоновано реорганізувати відділ бібліотек в управління у справах бібліотек. В обґрунтуванні потреби йшлося про розширення функцій і збільшення обсягів для належного методичного керівництва і координації роботи бібліотек усіх систем та відомств, кількість яких в Україні зросла до 60 тис. Запланована реорганізація була спрямована і на збільшення чисельності центрального апарату Міністерства на 4 штатні посади за рахунок скорочення штату Г. б. і.
І хоча надалі відділ бібліотек не було реорганізовано в управління, 1 квітня 1986 р. Г. б. і. було ліквідовано відповідно до листа Ради Міністрів УРСР від 30 грудня 1985 р. № 6159/4 та наказу Міністерства культури УРСР від 28 лютого 1986 р. № 222. У подальшому виконання окремих функцій Інспекції було покладено на відділ бібліотек Міністерства культури УРСР, частково – на відділ координації функціонування бібліотек різних типів і видів (1986–1990) Державної бібліотеки України (нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого).
Джерела
Накази № 1–70 Міністерства [культури Української РСР]з основної діяльності // ЦДАВО України, ф. 5116, оп. 19, т. 1, спр. 205, арк. 72. Про централізацію державних масових бібліотек республіки // ЦДАВО України, ф. 5116, оп. 19, т. 1, спр. 245, арк. 8–10. Інформація до ЦК КП України, відділ пропаганди і агітації // ЦДАВО України, ф. 5116, оп. 19, т. 1, спр. 32, арк. 91–93. О некоторых вопросах реализации постановления ЦК КПСС «О повышении роли библиотек в коммунистическом воспитании трудящихся и научно-техническом прогрессе» в Украинской ССР // ЦДАВО України, ф. 5116, оп. 19, т. 1, спр. 247, арк. 5–8. Про проведення наради-семінару директорів державних і обласних бібліотек Української РСР : наказ М-ва культури УРСР від 08.04.1975 № 231 // ЦДАВО України, ф. 5116, оп. 19, т. 1, спр. 209, арк. 36–40. О направлении руководящих работников и специалистов учреждений культуры и искусства республики на семинар во Всесоюзный институт повышения квалификации работников культуры в феврале 1986 г. : наказ М-ва культури Української РСР від 16.01.1986 р. № 41 // ЦДАВО України, ф. 5116, оп. 19, т. 3, спр. 2670 «Накази № 1-106 Міністра з основної діяльності та документи до них», арк. 68–74. О ликвидации Главной библиотечной инспекции : наказ М-ва культури Української РСР від 28.02.1986 р. № 224 // ЦДАВО України, ф. 5116, оп. 19, т. 3, спр. 2671 «Накази № 107-288 Міністра з основної діяльності та документи до них», арк. 87. Листи [Міністерства культури Української РСР] до Ради Міністрів УРСР з основних питань діяльності // ЦДАВО України, ф. 5116, оп. 19, т. 3, спр. 2599, арк. 25–30. Постановление Совета Министров УССР и ЦК КП(б)У «Об обязательной государственной регистрации библиотек УССР» // Книга и книжное дело в Украинской ССР : сб. документов и материалов, 1941–1984 / АН УСССР, Центр. науч. б-ка, Кн. палата УССР им. И. Федорова ; [сост. Л. И. Гольденберг и др.]. – Киев : Наук. думка, 1986. – С.45–46. Довідник бібліотекаря :зб. керів. матеріалів з питань бібл. роботи / уклад.: В. С. Дідур, С. Й. Мінц, З. А. Печенізька [та ін.]. – Харків : Ред.-вид. від. Кн. палати УРСР, 1967. – Зі змісту:
Матвійчук В. Що дала централізація (з досвіду бібліотечної роботи) / В. Матвійчук // Соціаліст. культура. – 1978. – № 6. – С. 36–37. Печенізька З. А. Великий Жовтень і бібліотечне будівництво в Українській РСР / З. А. Печенізька, В. Д. Матвійчук // Бібліотекознавство і бібліогр. : респ. міжвід. наук.-метод. зб. – Харків : Вища шк.: Вид-во при Харків. ун-ті, 1978. – Вип. 18. – С. 3–11. Матвійчук В. Д. Виконуючи рішення партії (до 5-річчя постанови ЦК КПРС про бібліотечну справу) / В. Д. Матвійчук // Бібліотекознавство і бібліогр. : респ. міжвід. наук.-метод. зб. – Харків : Вища шк.: Вид-во при Харків. ун-ті, 1980. – Вип. 20. – С. 3–11. |
||